Latest News

Home / Stories About Lviv / Писанки

Писанки

Ну й погода сьогодні: вночі й зранку вітер вив і з усієї сили вдаряв у вікна, хилив додолу дерева; потім якась дрібна біла крупа почала сипатися з неба, немов із дірявого мішка; зараз от мокрий сніг пішов. Та даремно лютує зима – минула її пора! Надворі березень – весна крокує до нас, несе надію, радість і любов! І ніяка зима їй нестрашна.

Нині розпочався Великодній піст. Зазвичай він минає швидко – адже для кожного з нас є часом, коли ми готуємося осягнути й прийняти радість надзвичайного дарунку, зробленого нам Богом , – Воскресіння Ісуса Христа. Так-так, Великдень вже не за горами.

Люди з давніх-давен готувалися до цього світлого свята заздалегідь, як веліли їм традиції предків: білили хату й мастили долівку, наводили лад на подвірї, пекли паски, фарбували яйця.

Великодня писанка. Робота Галини Сорочук-Терешин, м. Торонто, Канада

Писанкарство – давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця на Великдень. Перетворити звичайне куряче яйце на чарівну писанку колись вміла кожна українська жінка, адже це було суто жіноче заняття. Дівчата писали, щоб прикликати ласкаву долю, бездітні жіночки – щоб Бог дарував дітей, поважні господині – щоб злагода, любов і достаток були в господі.

Що ж таке писанки і як вони прийшли до нас?

Пи́санкаяйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників. Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов’язано безліч легенд, повір’їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов’язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня. Звідси і їхня назва — «великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов’ян називали розписані яєчка «красними яєчками».

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.

Для нанесення взору воском на писанки використовуються спеціальні пристрої, так звані «писачки».

Різні писачки (від давніх традиційних до сучасних)

Писанка в Україні тісно пов’язана з релігійними обрядами, тому в радянський період писанкарство тривалий час було під фактичною забороною. Існування цього виду мистецтва замовчувалося, воно стиралося з народної пам’яті. У центральних і східних областях України це ледь не призвело до знищення писанкарства. У час, коли в Україні традиція була під загрозою знищення, писанка розвивалася в Канаді і США. Видавалися фотоальбоми, випускалися поштові марки, під впливом активної пропаганди писанкарства з боку українських емігрантів цим мистецтвом захопилися також американці не українського походження. У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам’ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки.

Пам’ятник писанці у місті Веґревілі, Канада

Утім, усі, кого цікавить історія писанкарства, тепер багато можуть про нього прочитати, дякуючи дядечкові Інтернету))).

Я ж сьогодні хочу розповісти про свою однокласницю й товаришку, жительку міста Торонто в Канаді Галю Сорочук-Терешин. Вона вже майже сорок років живе в Канаді, має двох дорослих синів. А ми, її однокласники зі Львова, знаємо її як здібну ученицю, хорошу спортсменку, добру товаришку. А ще у школі вона гарно малювала. Хист у Галі був до малювання!

Знайомтесь – Галя Сорочук-Терешин за створенням чергового шедевру

Але коли я вперше побачила у FB її писанки, то була просто вражена їй красою й досконалістю виконання. Це тепер я знаю, що писанкарство для моєї подруги – це потреба її душі, це поклик її творчої натури. Галя створює свої роботи не лише перед Великоднем, вона постійно знаходить для писанкарства час, що зовсім нелегко для працьовитої й турботливої господині.

Галя та її роботи. Краса незбагненна!

Ось що Галя сама розповідає про своє захоплення писанкарством: «Писанками вдома, у Львові, ніколи й не цікавилась. Але в 1983 році ми з чоловіком поїхали до Вінніпегу, але через Америку, бо в нього в Чикаго була родичка, ми її відвідали. А звідти вже назад, до Канади, їхали через Міннеаполіс, де зайшли в Ukrainian gift shop. Там вперше я побачила пречудові писанки й познайомилася з власницею Любою Перчишин. Купила її книжку про писанки і набір для початківців.

А наступного року спробувала і себе в тій справі. Так воно й почалося. Потім замовила у них електричного писачка (костку). А писала я писанки лише перед святами, та й то не кожного року.

Коли діти підросли, то їх вчила. Щороку у Великодню п’ятницю ми писали писанки увесь день. Потім була перерва десь так у 15 років. Ось і вся історія».

Сьогодні створення писанок стало духовною (я не побоюся цього слова) потребою Галини. Рідко буває день, коли їй не вдається сісти а своє улюблене заняття. Бодай трошки. Вона має колекцію писанок вдома, щиро дарує їх людям, всі, хто її знає, любуються Галиними роботами і кажуть, що час вже й про виставку власник писанок подумати.

Синам, хоч які вони й зайняті люди, теж подобається писанкарство. Адже воно – це свято душі. От нещодавно старший син Юрко був у мами на майстер-класі й створив свою писанку. Недаремно ж мама вчила його цьому мистецтву ще в дитинстві!

Як бачимо, історична пам’ять і потяг до краси переплітаються у писанках , дарують нам відчуття нетлінності прекрасного!

Так хочеться вірити, що виставка писанок Галини Сорочук-Терешин ще побачить світ і її роботи знайдуть своїх поціновувачів. Успіхів тобі, Галю!

Хочу показати вам деякі з Галиних робіт. Дивіться й насолоджуйтеся!

Чудово, чи не так? І це лише невеличка дещиця Галиних робіт! Можливо, перегляд цих робіт надихне когось із вас, любі читачки, на створення писанок. А Галі нехай Бог дає творчої наснаги і здоров’я!

Галина Губалюк, м. Львів

Please follow and like us:
error0
Tweet 20
fb-share-icon20
Tags: , ,
Comments 1
  • Дякую, дуже цікаво!

    author
    Віра

Leave a Comment